Час вагітності і пологів збіглися з початком бойових дій у 2014 році. Родина проживала на той момент в Донецькій області м. Світлодарськ. Народжувати мама поїхала в серпні 2014 року в м. Харків, так як вже були часті обстріли околиць і самого міста. У Харківському перинатальному центрі був дуже великий наплив породіль з Донецької та Луганської областей. Уваги належної породіллям лікарі не надавали. Сутички мамі почали викликати на два тижні раніше встановленого терміну крапельницями з оксітоціном, а після 7,5 годин мук, через слабку родову діяльність, було зроблено терміновий кесарів розтин. Через всіх цих неправильних дій лікарів у малюка сталося кисневе голодування головного мозку (гіпоксія). У наслідок чого в 1 рік і 10 місяців дитині поставили цей жахливий діагноз ДЦП… Спочатку йому ставили діагноз: дифузно м’язова гіпотонія. «Пізніше піде, пізніше заговорить…» говорили лікарі. Мама з сином, посилено з 8-ми місяців робили постійно масажі, ЛФК, пили різні ноотропи. А після постановки діагнозу ДЦП їм сказали оформляти інвалідність і сидіти вдома… Сім’я сама по інтернету знайшла реабілітації та почали ще більш інтенсивно займатися. Після однієї реабілітації в Трускавці в клініці ’Козявкіна’ і одного курсу іпотерапії в 3 роки і 1 місяць Кирило зробив свої перші кроки, хитаючись, ледве утримуючи рівновагу, але самостійно!!! На сьогоднішній день Кирило пройшов 6 реабілітацій в Трускавці, 3 курсу іпотерапії в «Паростки життя» м. Харкова, 3 курсу ролико-вакуумного масажу, реабілітацію в «Будинку з ангелом» м.Одеса та ось уже другий рік кожен день займається в корекційному центрі «Лепрекон +» м. Одеса. В 3 роки після обстежень у Києві, в інституті ім. Павлова, Кирилу поставили ще один страшний діагноз: Атиповий аутизм.
У свої 5 років Кирило не розмовляє, погано розуміє звернену мову, не може сам себе обслуговувати, не проситься на горщик, не може самостійно ходити по сходах, бігати, стрибати… Але займаючись вже другий рік в “Лепрекон +”, Кирилко дуже сильно змінився і зміцнів фізично, поліпшилася рівновага і відчуття свого тіла в просторі. У хлопчика з’явився зоровий контакт, інтерес у погляді до навколишнього світу, нехай нетривалий, але все ж, став говорити кілька складів «ам», «ма», «ба». За рекомендаціями лікарів, які вражаються в хорошому сенсі слова, Кирило повинен продовжувати постійно, систематично займатися з фахівцями з нейрокоррекціі, сенсорної інтеграції, педагогами по системі АВА, Монтессорі, логопедами-дефектологами, проходити курси ЛФК та масажу, 2-3 рази на рік проходити реабілітацію в клініці “Козявкіна” м. Трускавець, а також проходити курси БАК (біоакустичні корекції) і Томатіса терапії.
У зв’язку з важким матеріальним становищем, так як мама знаходиться в розлученні, і доглядає за сином інвалідом, вона не в змозі самостійно оплачувати постійні реабілітації, які необхідні її синові, як повітря!!!
На даний момент необхідний курс реабілітації в Центрі інтенсивної корекції “Лепрекон +” на загальну суму 28 000.00 грн.
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ТВОРИТИ ДОБРО!!!
