Історія та звернення зі слів матері:
“ Доброго дня, мого молодшого сина звати Дамір (дитина з інвалідністю), йому 6 років ще в мене є старший син Кирило, йому 13 років (нормотипова дитина). Дамір дитина від другої вагітності, вагітність проходила дуже складно, тричі була загроза переривання вагітності, так як під час вагітності мій тато який хворів на ниркову недостатність дуже заслаб і був у критичному стані, а потім помер і це дуже підшатнуло моє здоров’я. Потім на 40 тижні вагітності були пологи – кесарів розтин, так як було обвиття пуповиною та рубець на матці.
Згодом розвиток Дамірчика помітно відставав від норм та його ровесників, ходити почав лише у 18 місяців, мова була відсутня, було лише декілька складів ма, па, ка і вказівні жести рукою. Відзначався поганий сон. Були постійні істерики, неможливо було не вдягнути його, ні на вулицю вийти погуляти, ні з вулиці додому піти, а магазини взагалі обходили стороною… Від народження і до тепер спить Дамірчик тільки зі мною. В два роки трапилася страшна біда Дамір отримав тяжку черепно-мозкову травму та потрапив до лікарні в реанімацію, йому зробили дуже важку операцію на голові по видаленню гематоми. Дякувати Богу Дамір вижив та витримав операцію. Потім через чотири місяці була друга операція на голові, по встановленню титанової пластини, щоб закрити дефект на голові.
Через деякий час я помітила, що у Даміра погіршився зір і лікарі діагностували дальнозорий астигматизм обох очей. Ортопед поставив діагноз плоскостопість та сколіоз грудного відділу. Логопед встановив діагноз: недорозвиток мовлення першого ступеня та моторна алелія. В сина досі є незрілість емоційно-вольова сфери, відхилення від розвітку йде приблизно на один рік. Наразі у Даміра ще залишається аутизм легкої форми. За ці роки ми були в багатьох лікарів та реабілітологів різного профілю та активно займалися і досягли хороших результатів. За що ми безмежно вдячні всім, хто нам допомагав.
Інвалідність дитини вдалося встановити лише після трьох років, хоча я почала бити на сполох ще в 1 рік і 6 місяців, бо бачила, що дитина розвивається затримкою, а мови як такової взагалі немає, але лікарі відмахувалися та казали мені, що у хлопчиків розвиток повільніший, аніж у дівчат, а розмовляти почне коли піде до садочку …, але цього так і не сталося нажаль, навіть коли він і пішов до садочку…
Лише плідна праця та старання Дамірчика і допомога всіх реабілітологів та педагогів реабілітаційних центрів в Києві де ми були за ці чотири роки, дали хороші результати і Дамірчик вже розмовляє, звісно ще недостатньо добре, але для нас це вже перемога. Бо пам’ятаю, як один логопед в санаторії мені сказала, що мені вже час вчити мову німих, так як навряд, що Дамір почне розмовляти… Ми просимо Вас допомогти нам будь ласка. Даміру потрібні постійні заняття та реабілітація, а грошей нажаль не вистачає, ми будемо безмежно вдячні всім, хто зможе допомогти Дамірчику. ”
На даний момент відкрито збір коштів для оплати в Інклюзивному центрі “Світ можливостей” на загальну суму 25 000.00 грн.
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ТВОРИТИ ДОБРО!!!
