ДІАГНОЗИ: Атиповий дитячий аутизм, Епілептичні напади в стадії ремісії, F 84.1 F 80.1 G40.1 Церебрально резидуально-органічна недостатність, пірамідна недостатність, атактичний синдром, недорозвинення мовлення I – II рівня. кератит, спазм акомодації обох очей.
Історія та звернення зі слів матері:
” Веронічка Чехонадська народилася 23 вересня 2011 року. У чотири місяці у новонародженої дівчинки почалися судоми, далі лікарня, реанімація, в який немовля провела 3 дні. Після судом лікарі призначили препарати, які можливо і спричинили затримку мовлення. Поки її однолітки весело гралися на дитячих майданчиках – маленька Веронічка постійно перебувала в лікарнях та під наглядом медиків. Логопеди, психологи – кращі реабілітаційні центри країни, але крихітка так і не почала говорити. У трирічному віці Веронічка перехворіла отитом і так сильно захворіла, що ледь не втратила слух. Зусиллями кращих медиків України її вилікували. Якось маленька Веронічка впала з качелі і отримала гемартроз лівого гомілково-ступневого суглоба. У 2018 році логопед та психіатр ставлять діагноз – загальне недорозвинення 1 рівня.
Вирок лікаря психіатра – аутизм, розлад аутистичного спектра. Це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя. Починається боротьба родини за Вероніку та її адаптацію. У 2018 невтішний діагноз невролога церебральна резидуальна органічна недостатність, кожен діагноз дитини – це рана на серці матері. Церебральна резидуальна органічна недостатність – це патологія, що мала місце в перші 2 року життя: антенатально і перинатально – як наслідки часткового відшарування плаценти, вираженої недоношеності, асфіксії в пологах і внутрішньочерепної травми; постнатально – це сепсис, церебральні ускладнення інфекцій, важкі удари і струси головного мозку. Потім понад рік лікували кератит – це пошкодження рогівки ока.
Дорога сліз і страждань дитини, дорога надії на лікування та реабілітацію – матері. Разом з мамою і старшою сестрою Веронічка щороку проходить курси реабілітації. Найстрашніше сталося з її психологічним станом, як і сотень тисяч дітей України, коли у 2022 – му під час війни росії проти України, маленька дівчинка від жаху вибухів і постійних тривог перестала спати і ховалася під диван. Через те, що Веронічка не розмовляла, вона знайшла на телефоні пісню “ Ти знаєш, так хочеться жити”, яку слухала день за днем, з ранку до ночі, здається вона благала Всевишнього подарувати їй шанс на життя. Під час повномасштабної війни, родині вдалося виїхати на короткий строк до сусідньої Польщі і потрапити на реабілітацію. Проте спільним рішенням сім’я повернулася в Україну, де залишилися близькі і рідні. Тепер разом з усією багатостраждальною країною і мужніми воїнами ми всі, як і ця маленька дівчинка, проходимо свій шлях сліз і страждань, віримо Богу і що колись мати почує від своєї дванадцятирічної доньки слова : “Мама, закінчилась війна. Я більше не боюсь і не ховаюсь”.
Ця маленька дівчинка, янгол з кучериками ніколи в житті нікого не образила, через свої діагнози її друзі – це лікарі, та реабілітологи, соціальні працівники та волонтери та директор Фонду Мрію жити, які взяли під опіку спеціальну київську школу, де навчається Веронічка.
За словами сімейного лікаря, педіатра, Ганни Матросової Вероніці потрібна щороку реабілітація, саме для відновлення стану здоров’я вона потребує реабілітації в Міжнародній реабілітаційній клініці Козявкіна, саме на цю реабілітацію і відкривається благодійний збір грошей.
Усі, хто допомагає дівчинці – вірять в диво.
Мрія матері, що колись вона почує лагідний і ніжний голос доньки: “Мамо, я тебе люблю, бабуся і сестричка, я Вас теж люблю і тебе люблю, мій маленький песик Амурчик”.
Олена Царенко, мати Вероніки Чехонадської. “
На даний момент необхідний курс реабілітації в Центр Фізичної Реабілітації “Крок за кроком до мети” на загальну суму 25 000 грн.
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ТВОРИТИ ДОБРО!!!
