Історія та звернення зі слів матері:
” Чорний Артем Олександрович народився у 2017 році. Пологи пройшли без ускладнень, у перші місяці життя Артем розвивався як звичайна, здорова дитина.
У віці 9 місяців після вакцинації проти гепатиту B у хлопчика ввечері стався перший судомний напад. Родина звернулася до лікарні, де цей стан розцінили як одноразовий випадок, пов’язаний із прорізуванням зубів. Артема виписали додому.
Проте вже за тиждень судомний напад повторився. Дитину знову госпіталізували та розпочали повноцінне обстеження. За результатами МРТ та електроенцефалографії було встановлено важкий діагноз: синдром Денді-Вокера, структурна епілепсія, кіста задньої черепної ямки (близько 7 мм).
З того часу Артем постійно приймає протисудомні препарати (зокрема, Депакін) і перебуває на безперервній медикаментозній терапії.
Через основне захворювання розвиток дитини відбувався з великими труднощами. До трьох років Артем не ходив. Родина власними силами та коштами організовувала реабілітації: поїздки до моря, масажі, лікувальну фізкультуру вдома. Саме завдяки регулярним заняттям і реабілітації хлопчик згодом почав ходити.
Інвалідність дитині було оформлено лише у віці двох з половиною років, хоча потреба в комплексній допомозі існувала значно раніше.
На сьогодні Артем потребує постійної комплексної реабілітації, а саме:
- занять із логопедом,
- роботи з корекційним педагогом,
- сенсорної інтеграції,
- ЛФК,
- лікувального масажу.
Двох реабілітаційних курсів на рік для Артема критично недостатньо. Для підтримки та розвитку набутих навичок заняття мають відбуватися на постійній основі.
Мати хлопчика повністю доглядає за дитиною і не має можливості працювати офіційно. Єдиним годувальником сім’ї є батько — військовослужбовець. Однієї заробітної плати недостатньо для покриття щоденних побутових витрат, лікування та регулярної реабілітації дитини.
Артем навчається у школі за програмою короткотривалого перебування — лише три дні на тиждень. В інші дні родина намагається залучати його до доступних державних та благодійних реабілітаційних програм, щоб дитина не залишалася без занять.
Найбільша мрія батьків — щоб Артем навчився говорити, розуміти звернену мову, елементарно себе обслуговувати: самостійно їсти, ходити в туалет, показувати свої потреби хоча б жестами. Це значно покращило б якість його життя і полегшило щоденний догляд.
Попри всі труднощі, Артем — дуже світла, весела та життєрадісна дитина. Його щирі очі щодня дають родині надію на покращення. Батьки розуміють, що син не зможе бути повністю здоровим, але вони вірять, що завдяки реабілітації він зможе досягти максимально можливого рівня самостійності.
Родина звертається по допомогу до небайдужих людей та благодійних фондів, щоб забезпечити Артему необхідну реабілітацію та подарувати йому шанс на більш повноцінне дитинство. Надія в цій родині не згасає — вони стукають у всі можливі двері й роблять усе, що в їхніх силах, заради майбутнього свого сина.”
На даний момент відкрито збір коштів для оплати реабілітації в “МЦРН” на загальну суму 25 000 грн.
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ТВОРИТИ ДОБРО!!!
