Боротьба за життя Богданчика почалася 12 років тому ….
Вагітність мами протікала дуже добре, але на останньому місяці щось пішло не так…. На останньому УЗД сказали, що дитина не розвивається, у нього не має ні ручок, ні ніжок… дитина народиться інвалідом, відмовляйтеся від нього (ще не народженим)… На пологи, майбутня мама, поїхала до Києва, оформившись в відділення, лікарі сказали тільки кесерев розтин, але призначимо днів так через 5, але Богданчик вирішив з’явиться на світ трохи раніше…. І ось 26 січня 2008 року Богданчик з’явився на світ! Спасибі черговому лікарю, яка все-таки наполягла на проведення кесерового розтину … Прийшовши до тями, лікар сказала: “у Вас хлопчик, за шкалою Ангара 7.8, закричав відразу ж, але Вам доведеться поборотися за його здоров’я” …
Богданчик був обвитий пуповиною навколо шиї двічі, через це була гіпоксія головного мозку, в результаті гідроцефалія (в стадії компенсації) головного мозку, плюс, до всього, два порока серця. Протягом 14 днів була проведена інтенсивна терапія і маму з сином виписали додому … І ось вони вдома з маленьким комочком щастя …. Богданчик почав тримати голову, потім почав підніматися, щоб сісти, починав трохи повзати, сів в ходунки, намагався бігти в них, але все-одно, щось було не так … все починав робити, а до кінця не міг нічого зробити. Після проведеного МРТ,
Богданчику поставили діагноз – ДЦП спастичний тетрапарез і з того моменту, почалася їх боротьба з недугом ДЦП і плюс до всього 2 порока на серці, які вони спостерігали і спостерігають в інституті Амосова (надалі хлопчикові потрібно буде ставити окклюдер, але це окрема історія).
Богдан пройшов безліч курсів масажів ЛФК, занять з логопедом і психологом, зробили 2 операції по Ульзібату, остання операція була в березні 2017 року. Богданчик пройшов безліч курсів реабілітацій, з них 23 курс в МК “Козявкіна”, в м. Трускавець.
Богданчик навчився повзати, говорити, потроху сидіти без опори, стояти біля опори, ходити за дві руки, розуміє звернену мову.
У 2016 році пішов в 1-й клас на індивідуальну форму навчання, але при школі, буває сидить в класі на уроках з однокласниками (йому це подобається, дітки його люблять, допомагають йому, діляться з ним всім). Богданчик навчився читати, рахувати, трохи писати, пити самостійно, їсти при частковій допомозі.
У цьому році родина вирішила спробувати лікування в центрі “Вільний Рух”, з березня місяця пройшли 7 курсів, для Богдана їх методика дуже підійшла, плюс до всього, в цьому центрі є басейн, Богданчик в басейні навчився пірнати і пропливає під водою майже весь басейн, навчився на спині лежати на воді.
З кожною реабілітацією, він вчиться чомусь новому і завжди є позитивні результати. За рекомендаціями реабілітологів, курси реабілітації необхідно проходити кожні 2-3 місяці. Але з кожним разом, для сім’ї, зібрати необхідну суму для лікування стає все складніше, ціни ростуть на все, на лікування, на оплату квартири в період реабілітації, на медикаменти і інше. Крім центру “Вільний Рух”, мама з Богданчиком їздить в МК “Козявкіна”, також займаються вдома.
Богданчик, єдина дитина, він дуже життєрадісний і дуже активний хлопчик.
Доходи сім’ї вичерпані, мама не працює, вдома по догляду за сином з інвалідністю, в родині працює лише батько (і то неофіційно), був звільнений з роботи після закінчення служби в АТО. Зібрати необхідну суму на лікування їх сина стає все складніше.
Родина сердечно просить допомоги у всіх небайдужих людей, допомогти побороти їх єдиному синочку діагноз ДЦП! Мама малюка звертається до всіх небайдужих людей, з величезним проханням допомогти Богдану пройти черговий курс реабілітації в центрі “Вільний Рух” м.Славутич на загальну суму 16 000,00 грв.
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ТВОРИТИ ДОБРО!!!
