Історія та звернення зі слів матері:
“Всім доброго часу доби! Я, Анастасія, мама особливого хлопця!
Сьогодні хочу розповісти вам про свого сина Семена, якому вже виповнилося 9 років! Народився Семен начебто здоровою дитиною! Був як всі нормотипові діти, розвивався за віком, а потім ми зробили прививки 3 акдс, які він переніс нормально, а у рік і місяць ми зробили вакцину ККП як теж начебто пройшла успішно але не зовсім! Після цієї вакцини дитина почала дуже хворіти, прям аж кожні два тижня якась хвороба: то ложний круп, то ангіна, то вірус.
Потім в дитини зʼявились тіки головою (через що ми забили тривогу), почались проблеми з координацією рухів, пропали слова, пропала усмішка з обличчя,дитина перестала спілкуватися та почала уходити в себе! Ми пролікували вірус герпесу 6 та цитомегаловірус (навіть імуноглобуліни капали) тіки пройшли! Але інші питання та проблеми не пішли. Були лікарі різні, купа обстеження, інцефолограми, МРТ, мільйони аналізів і всі казали все добре. Але ми бачили та відчували що ні! Нажаль!
Ми пройшли мені здається всіх лікарів яких тільки можно було пройти: генетик, гастроентеролог (3 професора) невропатолог, психолог, різні інфекціоністи, лор, імунолог навіть в інституті паразитології були! З вашою дитиною все добре! Психолог з невропатологом звісно назначали лікування та відправили на заняття! Приходивши до невропатолога я розповідала про поведінку дитини, ми робили інцефолограму і лікар казав що він не бачить там того що я розповідаю! Прописували ліки, ставили СДУГ, ми все чемно пропивали! Але нічого не мінялось! Мовлення не було!
Гіперпктивна поведінка зашкалювала, зверненої мови не розумів зовсім (Тількі зараз хоч зовсім трохи почав розуміти), не розмовляє, з дітьми не грається, іграшками не користується, не обслуговує себе сам і ще багато чого…
Трохи пізніше коли йому було вже 2,5-3 ми почали консультуватися у інших спеціалістів та з нами почали розмовляти про РАС!
Це був шок. Величезний ступор!!!!!!!! Нічого не могли ні робити ні діяти просто сльози. Почали вивчати щось про це і знову ступор!
Далі продовжувались проблеми зі здоровʼям: постійно вздутя животика, рідкий стул, просипання серед ночі та сльози, непереносимість лактози… Лікарі, аналізи але все марно… Нічого не приносило результату! Ми ходили на заняття та до лікарів на скільки хватало ресурсів! Ми дуже часто губили надію! Але все ж таки продовжували свій шлях далі!
А ще прийшла війна у нашу країну! Це ще більш вплинула на внутрішню атмосферу сім’ї! Переїзд! Розгубленість! Початок життя майже з чистого аркуша! Справились! Потроху отямились! Оформили інвалідність! В нас стоїть Аутизм з підгрупою А! Почали шукати заняття в нашій місцевості! Це неможливо зробити, їх тут просто немає і все ! Є ІРЦ але там заняття онлайн – це не підходить зовсім, тому що не кожна дитина розуміє що треба займатися і навіщо, а онлайн так зовсім. Діти з такими проблемами різні!
Семен не має друзів, він не грається іграшками, він не розмовляє повноцінно ( з’явились окремі слова ) він не розуміє зверненої мови (зовсім трохи почав розуміти ), він не може сказати що в нього щось болить чи турбує його, він не може сам себе обслуговувати (вже 9 років маю дитину якій ще по розвитку трохи більше рочку ) і ще багато чого з префіксом не, але він все одно дитина він людина. Впевнена що він хоче гарно себе почувати та бавитись, він хоче жити повноцінно!!! Є багато того чого він любить, це бавитись в розважальних кімнатах.плавати в басейні та подорожувати! Ми намагаємося зробити все що в наших силах для його здоров’я та розвитку! Але… Щоб здати всі потрібні аналізи та ген тести щоб до обстежити дитину потрібні великі кошти! Щоб з цими аналізами потрапити на прийом до лікарів потрібні великі кошти! Щоб купити всі ліки і вітаміни котрі прописують лікарі потрібні великі кошти!Щоб підтримувати харчування яке підходить Семену так як він має непереносимості, потрібні кошти! Щоб постійно реабілітувати Семена, так як це дуже йому потрібно, теж потрібні великі кошти!
Щоб проводити заняття на постійній основі зі спеціалістами (після яких є результат) потрібні великі кошти!Все залежить від кількості коштів які ти маєш! Тобто якщо ти хочеш щоб твоя дитина розуміла звернення, спілкувалась з діточками, могла сказати що її торбує або що вона хоче, змогла хоч трохи жити повноцінно- потрібні великі кошти!!! Я не маю змоги працювати тому що я завжди з дитиною! Допомоги нам немає де взяти!
Реабілітації – це кожен раз шанс на нові можливості, на нове життя, на нові досягнення, на розвиток, на здоров’я, на розуміння зверненої мови, шанс на майбутнє!
Кожна реабілітація як ковток свіжого повітря. Нажаль кожна реабілітація дуже дорогоцінна! Тому ми дуже потребуємо Вашої допомоги та підтримки!
Семен, хлопчик який потроху вчиться всьому! Хлопчик який подає надію на самостійне життя (можливо це мені так хочеться)! Як я кажу що шанси є завжди і ми намагаємося ці шанси використовувати!
Дякую за Увагу і за те що працюєте у цьому напрямку – це мега важливо для кожної родини де є дитина з особливостями! ”
На даний момент відкрито збір коштів для оплати реабілітації в РЦ “Росток життя” на загальну суму 25 000 грн.
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ТВОРИТИ ДОБРО!!!
